“Треба навчитись відстоювати свої права”

     Уявіть, що Ви роботодавець і Вам потрібні працівники. Який фактор вибору буде для Вас привілейованим – статевий чи фаховий?
     З початком ХХ століття жінки поступово прийшли до рівних прав з чоловіками. Тепер найкрасивіша половина людства займає посади, про які вони колись навіть не могли і мріяти. Вважалося, що чоловік – це господар дому, а жінка – берегиня обителі. Що змінилося сьогодні, наскільки виросла суспільно-соціальна потреба в жінках-фахівцях?..  
     Для того, щоб дати відповіді на ці запитання, 14 вересня 2010 року в Галицькому центрі зайнятості проведено круглий стіл з питань реалізації гендерної політики в нашому районі. В ньому взяли участь експерт програми рівних можливостей та прав жінок в Україні Михайло Корюкалов, начальник відділу демографічної політики Департаменту сімей та гендерної політики Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту Володимир Кіров, керівник центру проблем сім’ї та гендерного розвитку Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Антоніна Тарановська, заступник голови РДА Ірина Чернега, керівники відділів та управлінь райдержадміністрації.
     Під час бесіди були представлені вражаючі демографічні показники. Існує два чинники руху населення – природний та імміграційний. Покидає межі нашої країни 619 осіб, помирає – 301. Це набагато більше, ніж народжується чи приїжджає. Але на цьому «гарні» новини не закінчуються. Виявляється, що у 2009 році було зареєстровано 376 шлюбів і 151 розлучення. Це є свідченням того, що, практично, кожен другий шлюб приречений. З чим це пов’язано? Тут кожна справа індивідуальна і розібратися в цьому важко, але слід враховувати зміну ставлення молоді і суспільства загалом до шлюбу.
     Сьогодні нічого не вартує зійтися і розійтися, повна свобода вибору. Чоловік і жінка стали господарями свого життя, їх вже нічого не змушує замислитись над своїми вчинками, страх бути осомремленим суспільством зник. Жінки прагнуть будувати кар’єру, а не домашній затишок.
     А, можливо, час поставив питання так, що для виживання і нагромадження земних благ потрібно працювати обом? А результат?.. Займатися дітьми нема кому, а отже і нема звідки підростаючому поколінню дізнаватися про родинні цінності.
     Вони залишають все і заради щасливого майбутнього своїх дітей їдуть світ заочі.
     Виникає питання, чому жінка не прагне реалізувати себе тут, вдома? А тому, що вона не отримала належної допомоги від держави або з “чоловіком не склалося”. Проблема в тому, що люди звикли вирішувати свої питання самотужки, без втручання сторонніх, в них нема довіри до соціальних працівників чи державних службовців.
     Одне з питань, яке було піднято на круглому столі, полягало в тому, чому жінки, котрі перебувають в другому шлюбі і мають четверо дітей, не вважаються багатодітними матерями? Невже це не вважається дискримінацією жінки? Або така ситуація. Жінка дітородного віку прагне влаштуватися на роботу, а її не беруть через незрозумілі причини. Насправді причина в тому, що вона з часом завагітніє, їй потрібно буде виплатити декретні, знайти заміну, а це абсолютно не влаштовує роботодавця.
     На такі питання керівник центру проблем сім’ї та гендерного розвитку Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Антоніна Тарановська дуже швидко знайшла відповіді.
     «По-перше, слід враховувати, що законодавець не завжди може передбачити  всі шляхи розвитку людської долі і заповнити всі недоліки в законодавстві, а тому в таких випадках потрібно збирати скарги, передавати їх фахівцям для аналізу. Коли їх збереться певна критична кількість, то треба боротися за їх врахування та вирішення на державному рівні. Треба навчитися відстоювати свої права…», – зазначила Антоніна Тарановська.
     Суспільство повинно зрозуміти, що в роботі не важлива стать, національність чи віросповідання, головне – якість її виконання. Настав час українцям відстоювати свою професійну гідність.