Виступ народного депутата України Д.В.Шлемка на пленарному засіданні Верховної Ради України 2 липня 2010 року

Виступ народного депутата України Д.В.Шлемка  на пленарному засіданні Верховної Ради України  2 липня 2010 року

     ШлемкоШановні співвітчизники!
     Шановні галичани!
     Саме ваші багаточисельні листи, звернення змусили мене поставити питання перед однією із партій, що сьогодні неконституційно створила, очолила парламентську коаліцію та монополізувала владу в Україні. Воно звучить так: «Чому Партія регіонів оголосила війну Галичині? Чи добре її керманичі над цим подумали?». А що це так, підтверджують наступні факти та дії регіоналів, їхніх очільників.
     Нинішній міністр освіти і науки, один з ідеологів Партії регіонів заявляє: „Галичани – це лакеї, які ледь навчилися мити руки, які, практично, не мають нічого спільного з народом великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані”. І це, вдумайтеся всі, про нащадків великого князя Данила Галицького. А іншим разом цей же проффесор від історії заявляє ще гостріше та брудніше. Цитую: „Сьогодні, як у 1941-1945 роках, є лише ми і вони – цивілізація й дикість, культура і варварство”.
     Незлим тихим словом про галичан мовить і головний організатор Євро-футболу – 2012, заступник голови Партії регіонів Борис Колєсніков: „Мені набридла галичанська ідеологічна окупація: ніколи Галичина не зможе стати об’єднуючим центром України, оскільки ні культурно, ні економічно не є домінуючим регіоном»”, – твердить він. Міг би цитувати агресивно-войовниче висловлювання про галичан і багатьох інших очільників-регіоналів, однак їхні думки в акумульованому вигляді висловив україножер регіонал Ю. Болдирєв. Ховаючись в Криму за озброєним російським флотом, він на всю державу заявляє: „Маючи в своєму складі Галичину, Україна ніколи не відбудеться як повноцінна держава”.
     Хіба не є це переконливим підтвердження оголошення політичної війни галицькому люду, який, на відміну від заявників, любить свою країну, дбає про її цілісність, суверенітет, демократизм, європейськість розвитку, шанує своїх національних лідерів Степана Бандеру, Романа Шухевича, яких регіональний Донецький суд з ініціативи регіоналів позбавляє звання Героїв України. А хіба не є це економічною блокадою, коли для галицьких областей, зокрема Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської, на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення в поточному році з державного бюджету виділяється 43, 32 та 19 мільйонів гривень, тоді як на Автономну Республіку Крим 500, Одеській 200, Луганський та Донецький під 100 мільйонів гривень.
     За браком часу не можу перелічити всі факти та дії, що засвідчують ненависть до Галичини представників Партії регіонів, підтримані їхніми очільниками, які мовчать, як риба, набравши в рот води, в тому числі й Президент України, який жодного разу не приструнив своїх підлеглих. Це той Президент, про якого голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк сказав, що він, для нас з вами, є українським Черчіллем. Забув, напевно, прикарпатський януковичіст, що Черчілль єднав Англію, захищав понад усе її інтереси, а наш Черчілль роз’єднує країну, здає її національні інтереси старшому брату – Росії.
     То ж на питання, чому Партією регіонів оголошено Галичині війну, є, на мою думку, проста відповідь: «Прагнення помститися, продемонструвати їй свою владу». Адже не можуть вони забути, що саме в невеликому прикарпатському містечку стоїть пам’ятник яйцю, що в 2004 році звалило найбільшого очільника Партії регіонів. Треба провчити «це горде плем’я», як висловився про галичан один з регіоналів, й за їхній семивідсотковий внесок у виборчий кошик Віктора Януковича та 90-відсотковий за Юлію Тимошенко на президентських виборах.
     Хочу сказати представникам Партії регіонів і їхнім поводирям: «Не варто!» Галичани настільки люблять свою неньку Україну, що їх нічим не залякаєш. Пробували робити це в різні часи, різними способами. Не вдалося. Впевнений не вдасться й зараз.