Вода корисна та небезпечна!

     Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених -77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі становить лише 60 %. Основна маса води (70 %) зосереджена всередині клітин, а 30 % – це позаклітинна вода, яка розподілена в організмі неоднаково: менша (близько 7 %) – це кров і лімфа, більша – вода, що омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води теж неоднаковий: скелет містить 20 %, м’язова тканина – 76, сполучна тканина – 80, плазма крові - 92, склоподібне тіло – 99 % води.
     Усі біохімічні реакції, що проходять в організмі людини і пов’язані з процесами травлення та засвоєння поживних речовин, перебігають у водному середовищі. Разом із солями вода бере участь у підтримці найважливішої фізіологічної константи організму – величини осмотичного тиску. За рахунок малої в’язкості, здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв’язки вода, що є основною частиною крові, відіграє роль транспортного засобу. Крім того, вона є основою кислотно-лужної рівноваги в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ. Усі процеси засвоєння і виділення в організмі також перебігають у водному середовищі. Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу, Яка в організм людини надходить з питтям і харчовими продуктами. З водою потрапляє багато фізіологічно необхідних солей, в тому числі таких макро- і мікроелементів, як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор тощо.

Пам’ятка для запобігання отруєнь нітратами дітей раннього віку

     Продукти харчування містять не тільки велику кількість біологічно-активних речовин, які характеризують їх поживну цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів), а й різні хімічні забруднювачі, з яких небезпечними є нітрати. Вони надходять в організм людини з харчовими продуктами, в основному рослинного походження, а також питною водою, найчастіше криничною. Ранні овочі містять більше нітратів, ніж пізні. Фрукти та ягоди нагромаджують малу кількість нітратів.
     Нітрати характеризуються широким спектром токсичної дії. Їх вживання призводить до негативних змін у стані здоров’я дитини. Токсична дія цієї сполуки полягає у гіпоксії (кисневому голодуванні тканини).
     Велика небезпека отруєння нітратами загрожує дітям до 3-х років життя, зокрема приготування сумішей дитячого харчування, для яких використовується кринична вода, що містить велику кількість нітратів. Діти, у яких виникає це отруєння, страждають проносами, розладами серцево-судинної системи. Внаслідок порушення нормального формування кров’яних тілець погіршується надходження кисню в тканини, а тому шкіра дитини набуває сіро-синього відтінку.
     Для запобігання отруєння нітратами слід дотримуватися таких рекомендацій:
     - не купувати та не вживати ранніх овочів без наявності лабораторних досліджень на вміст нітратів;
     - не використовувати для приготування сумішей дитячого харчування криничну воду, лабораторно не перевірену на вміст нітратів;
     - при перших клінічних проявах отруєння у дітей (проносах, розладах серцево-судинної системи, синюшності шкіряних покровів) негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.
Івано-Франківська обласна санепідстанція
Галицька районна санепідстанція

     
     Гігієнічне значення води полягає у використанні її для підтримки чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла і громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць і зелених на-саджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення.
     Епідеміологічне значення води і його знання надзвичайно важливі. Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захворювань (холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру).
     Причиною захворювань людей через забруднення води можуть бути і віруси. Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліях людини. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що вони довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у воді. Значно поширено водні епідемії вірусного гепатиту. Захворювання виникає внаслідок потрапляння у водогінну мережу стічних вод.
     Через воду можуть передаватися і антропозоонозні захворювання (хвороби, на які хворіють тварини і люди). Серед таких захворювань треба назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз і гарячку. Лептоспіри потрапляють у водойми із сечею гризунів, свиней і великої рогатої худоби. Захворювання найчастіше виникають внаслідок використання для пиття води з відкритих водоймищ (річок, озер, ставків, зрошувальних каналів), а також під час купання або прання білизни. Лептоспіри можуть потрапити в організм людини також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.
     Крім патогенних мікробів із забрудненою водою в організм людини можуть проникати цисти лямблій, яйця аскарид і волосоголовців, личинки анкілостом, церкарії печінкової двоустки, а також мікрофілярії ришти і церкарії шистосом, які спричинюють поширені захворювання на дракункульоз і шистосомоз.
     Контроль якості води – важлива вимога сьогодення. Вода, що використовується населенням для пиття і господарсько-побутових цілей, повинна відповідати гігієнічним вимогам (ГОСТ 2874-82, СП 1226-75).
     Досліджено, що нітрати (солі озотної кислоти) викликають в людини метгемоглобінемію, рак шлунку, негативно впливають на нервову і серцево-судинну систему, на розвиток ембріонів.
     Метгемоглобінемія – це кисневе голодування (гіпоксія). Викликана переходом гемоглобіну крові в метгемоглобін, який нездатний переносити кисень. Метгемоглобін утворюється при поступленні нітратів в кров. Появляється в’ялість,сонливість. Захворювання характеризується задишкою, тахікардією, ціанозом, у важких випадках – втратою свідомості, судомами.
     Отруєння виникає при вживанні води і продуктів рослинного і тваринного походження з високим вмістом нітратів. Найбільш чутливими до нітратів є діти перших років життя.

Світлана Дубик, завідувач сан.-гігієнічним відділом Галицької райСЕС Віра Блажків, завідувач епідеміологічним відділом Галицької райСЕС Зоряна Микульська, лікар-епідеміолог Галицької райСЕС