Вузькозлатка ясенева смарагдова – небезпечний карантинний організм, який є інвазійним видом. Зоною природного поширення є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайвані. При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам. На території України златку виявили у 2019 році в Луганській області.
Agrilus planipennis відноситься до групи агресивних стовбурових шкідників, здатних заселяти живі, неослаблені дерева, що неминуче приводить їх до загибелі. Рослини-господарі вузькозлатки ясеневої смарагдової, в основному - ясен, деякі види в’язів, горіха. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу.
Імаго або доросла особина має смарагдово-зелене забарвлення із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Довжина тіла від 7,5 до 15,0 мм. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Самиці відкладають яйця поодиноко на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Через 7-10 днів відроджуються личинки, які забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються впродовж літа. Личинкові ходи дуже звивисті, забиті бурим борошном, розширюються із зростанням личинки. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км.
Заселені вузькозлаткою дерева, зазвичай, мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На третій рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.
Зазвичай, жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу.
Для успішної та ефективної боротьби з небезпечним шкідником дуже важливим є їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів захисту. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою, виявити даний шкідник дуже важко. Тому і застосовують феромонні пастки - для вчасного виявлення небезпечного карантинного шкідника. Феромонна пастка – пастка з диспансером синтетичного феромона, що приваблює і відловлює певний вид комах.
Мною державним фітосанітарним інспектором спільно з провіднм фахівцем Івано-Франківської фітосанітарної лабораторії проводилось візуальне обстеження з виставленням феромонних пасток, у Галицькому Національному природничому парку на площі 30 га. Звертаю увагу населення – якщо ви побачили феромонну пастку на дереві, прохання - не пошкоджувати і не знищувати її.
Також, з метою обізнаності, мною, проводиться роз’яснювальна робота з працівниками Галицького Національного природничого парку щодо біології, морфології, шкодочинності вузькозлатки ясеневої смарагдової.
У випадку підозри на виявлення ясеневої златки та пошкодження златкою, звертатися в Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.
Не дозволимо небезпечному карантинному шкідникові розповсюдитися на території нашої країни та завдати непоправної шкоди нашим лісам. Збережемо довкілля разом!
Іван СИНЮК,
державний фітосанітарний інспектор
Степан ДРЕБОТ,
провідний фахівець фітосанітарної лабораторії