Жити в гармонії з природою

Жити в гармонії з природою

Жити в гармонії з природою     До створення Галицького національного природного парку в 2004 році головне завдання лісової галузі району полягало в тому, щоб дати якомога більше лісової сировини для народного господарства, задовольнити потреби місцевого населення у паливі. А вирубування значних площ лісових насаджень негативно впливало на екологічну рівновагу у лісовій екосистемі та басейні верхнього Дністра. Якщо в 2004 р. для заготівлі більше 16 тисяч м3 деревини треба було вибірково і суцільно вирубати майже 700 гектарів лісу, то в минулому році на 238 гектарах заготовлено 4961 м3, тобто заготівлі деревини за п’ять років функціонування нашої природоохоронної установи зменшились більш як в три рази. Останні два роки суцільних рубок взагалі не ведемо. Сьогодні кардинальне завдання, яке вирішує наш колектив, – зберегти те, що залишилось, відтворити втрачене, забезпечити раціональне та невиснажливе використання природних комплексів і окремих об’єктів.
     Останнім часом держава вживає нових заходів щодо розвитку природно-заповідної справи, які спрямовані на вдосконалення управління цими територіями та розширення природоохоронних площ з метою збереження екологічної рівноваги, забезпечення збалансованого розвитку регіонів. В кінці минулого і на початку нинішнього року Указами Президента України створюються нові національні природні парки – «Синьогора» у Богородчанському та «Верховинський» у однойменному районі нашої області.
     Найбільшу площу нашого парку (майже 11 тисяч га) займають ліси, де переважають дубові та букові насадження, які складають 75% від вкритих лісом земель. У лісах поширено 28 головних деревних порід. Лісові масиви є важливими для існування 17 видів флори і 14 видів фауни, занесених до Червоної книги України. За віковою структурою 29 % – молодняки, середньовікові – 62, решта 9 % – пристигаючі, стиглі і перестійні ліси. Загальний запас деревостанів складає 2 мільйони 136 тисяч м3. За час функціонування природного парку середній запас на один гектар вкритих лісовою рослинністю земель збільшився на 11 м3 і становить 186 м3. Середній щорічний приріст складає 4,7 м3/га, тобто на всю вкриту лісом площу парку приростає 53,9 тисячі м3 деревини. У плані відтворення лісу намагаємось відновити аборигенний тип лісу (породи дуба звичайного, бука, граба) та позбутись не властивих для нашого регіону порід, зокрема завезеного до нас «американця» – дуба червоного, який є агресором до місцевих видів. Якщо ми і надалі будемо працювати у даному напрямку, то можна позаздрити нашим нащадкам, які зможуть милуватися 100-200-літніми дібровами і бучинами.
     Головний критерій ведення сучасного господарства, особливо у природному парку, основну його мету керівництво установи вбачає у досягненні максимального екологічного ефекту, збереження екологічної рівноваги природного середовища. Віддачу рекреаційного фактора з одиниці площі лісу, спрямованого на відновлення духовних і фізичних сил людини, спеціалісти оцінюють удвічі вище, ніж вартість вирощеної на ній деревини.
     З метою належної охорони, відтворення та рекреаційного використання нашого зеленого багатства і природного скарбу, масиви парку поділено на чотири функціональні зони з чітко встановленим диференційованим режимом. Найбільша (5105 га) заповідна зона призначена для збереження і відновлення найцінніших природних ресурсів. В ній забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню парку, порушує природний розвиток процесів та явищ. Тут не дозволяється заготівля кормових, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, випасання худоби, полювання і рибальство, влаштування місць відпочинку населення, проїзд гужового та автомобільного транспорту.
     Зона регульованої рекреації слугує відпочинку та оздоровленню населення. Хоч тут і не проводяться масові спортивні та туристичні заходи, забороняється влаштування шатрових таборів, промислова заготівля лікарської сировини. Відпочиваючі можуть подорожувати обладнаними еколого-пізнавальними і туристичними стежками «По Діброві», «На Касову гору», «До Галичинських печер». Любителі активного відпочинку, мандруючи еколого-пізнавальною стежкою «По Діброві» (протяжністю майже 9 кілометрів), мають можливість оглянути мальовниче 425-гектарне дубово-грабове урочище. Тут ростуть 80-100-літні насадження дуба звичайного, червонокнижні рослини (цибуля ведмежа, лілія лісова, любка дволиста, гніздівка звичайна). З «червонокнижних» тварин тут мешкають пугач (найбільша сова Європи), сова довгохвоста, метелик райдужниця велика.
     У зоні регульованої рекреації дозволяється займатися рибальством, збирати гриби, ягоди, рослини, які не занесені до Червоної книги України.
     Що стосується «червонокнижних» видів рослин і тварин, то їх знищення на всій території країни карається згідно чинного законодавства. Зокрема за збір і торгівлю первоцвітами у ці дні можна «заробити» згідно ст. 88-1 та ст.90 Кодексу України про адміністративні порушення до 510 грн. (30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Не дозволяється і самовільне добування березового соку.
Цьому приділяю таку увагу тому, що після недавно опублікованої в «Галицькому слові» (6 березня, №11) статті лісника Василя Месеренька “Продовжимо життя на Землі” було вміщено таблицю про накладення штрафів за знищення «червонокнижних» рослин і притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Пішов поголос, що державна охорона заборонить людям, які живуть на територіях, приналежних парку, навіть заходити до лісу чи в інші угіддя природоохоронної установи. Хочу розвіяти такі чутки і заспокоїти громадськість, бо статус природоохоронної установи, яким є Галицький національний природний парк, якраз надає перевагу місцевому населенню в питаннях природокористування. Якщо приїжджі на відпочинок громадяни повинні внести у касу національного парку символічну плату за надані послуги у обладнаних для відпочинку на природі місцях, то місцеві жителі користуються цим безоплатно.
     Ми усі повинні розуміти, що природоохоронна територія є не лише об’єктом для збереження біорізноманіття краю, але й служить основою для збалансованого розвитку, є своєрідним полігоном для примирення людини з природою, усвідомленням помилок у стосунках із довкіллям у минулому, допомагає знайти нові підходи для раціонального, а не хижацького використання природних ресурсів не в далекому майбутньому, а уже сьогодні.
     Велику наукову та природоохоронну цінність має Касова гора площею 65 га. Це найбільший регіональний осередок раритетних угрупуваннь екстразональних опільських степів. Горбисте пасмо, утворене третинними вапняками, вкрите унікальною лучно-степовою рослинністю. Тут охороняється 18 видів рослин, 15 видів тварин, які занесені до Червоної книги України. Серед найрідкісніших рослин чотири види ковили (ковила волосиста, найкрасивіша, вузьколиста та пірчаста), сон великий і сон лучний (чорніючий). Серед розмаїття рослин зустрічаються катран татарський, льон жовтий, горицвіт весняний, конюшина червона і паннонська, купальниця європейська, півники угорські, вівсюнець Бессера тощо. Однак трапляється, що окремі особи, які є байдужими до цієї безцінної флори, підпалюють тут восени чи весною суху рослинність, внаслідок чого вигоряють обширні площі заповідної території. Прикро, що засмічуються береги річок, озер і ставків, лісові угіддя, придорожні смуги.
     Щоб привернути увагу широкої громадськості до боротьби з цим злом, допомогти природі вистояти у шаленому наступі людини заради прибутку і наживи, міжнародні організації проводять різні екологічні акції. У березні наша установа долучилась до Світового тижня лісу, Всесвітнього дня лісівництва, «Години Землі». У квітні, відзначаючи День довкілля та Всесвітній день Землі, працівники парку планують разом з випускниками Галицьких ЗОШ І-ІІІ ст. у 865-у річницю заснування Галицького князівства Володимиром Володаровичем закласти біля садиби Володимирків сквер на честь його фундатора. Займемось очищенням рекреаційних територій парку від сміття, спільно з громадськістю, учнівською молоддю проведемо озеленення населених пунктів. Під час екологічної акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», яка проводиться під егідою Державного комітету лісового господарства України, учні шкіл не тільки посадять дерева і кущі, а й візьмуть участь у конкурсах на кращий малюнок і письмовий твір на тему «Людина та ліс». Переможці конкурсу, як і в минулому році, будуть нагороджені цінними призами.

Борис Терешкун, директор Галицького національного природного парку